ФонтарЪ №59 (2018)

У цьому випуску:

• Вчителі свободи і свідомості — Кроулі, Кастанеда, Тімоті Лірі, Олдос Гакслі, Джим Моррісон, Джон Леннон, Генрі Роллінз, Стюарт Хоум.
• Jarocin (Польща) — легендарний рок-фестиваль альтернативної сцени.
• Liepājas Dzintars (Латвія) — перший балтійський рок-фест із духом протесту.
• Tbilisi-80 (Грузія) — перший офіційний радянський рок-фестиваль, скандал із «Акваріумом».
• Басовіще — фестиваль білоруської незалежної музики.
• КолоСАЛЬНИЙ-2018 — сучасний байкерський рок-фестиваль.

ФонтарЪ №58 (2018)

 

ФонтарЪ №58 (2018) — український DIY-фензін, присвячений символам і культурним кодам. У випуску три великі статті:

• Ернесто «Че» Ґевара — революціонер і культовий символ ХХ століття. Біографія, ключові ідеї, вплив на молодіжні рухи та трансформація образу в попкультурі, футболках, постерах і масовій культурі.
• Шипи в культурі — від середньовічних обладунків до панк-року й сучасної моди. Шипи як символ агресії й свободи: від панків та метал-сцени до дизайнерських колекцій.
• Шнурки як код — кольори шнурків у панк- і скінхед-субкультурах 80–90-х років. Значення для антифашистів, неформалів і альтернативної молоді. Приклади з України та світу.

«ФонтарЪ» зберігає дух DIY: чорно-біла естетика, самвидавний стиль, документальна точність. Видання про українську контркультуру, андеграунд та молодіжні рухи.

ФонтарЪ №57 (2018)

«ФонтарЪ №57» (2018) — випуск про український анархізм: від пізнього СРСР до кібер-активізму. PDF, 44 с., A5.

Обиватель звик чути слово «анархія» як лайку, як щось хаотичне і деструктивне. Але за ним — десятиліття пошуку свободи, бездержавності й самоврядування. Український анархізм — це не лише образ Нестора Махна на старих плакатах і радянські страшилки про «бандитів». Це цілі покоління людей, які від початку 1980-х і до сьогодні пробували жити інакше: без вождів, без партійної дисципліни, без начальників.

Цей номер — спроба простежити шлях українського анархізму від підпільних гуртків у пізньому СРСР до нових постанархістських практик 2010-х. У ньому є місце для тих, хто тримав самвидав і розповсюджував заборонені книжки у вісімдесяті; для тих, хто виходив на вулиці дев’яностих із чорними прапорами; і для нових груп, які після Майдану будують кооперативи, сквоти, культурні центри чи волонтерські мережі.

Ми покажемо, що анархізм в Україні — це не музейна ідеологія й не примха істориків. Це живий досвід: фестиваль «День Незалежності з Махном» у Гуляйполі; постаті, які ризикували свободою й життям, як Олександр Кольченко; художники й активістки, що піднімали питання війни, тіла і свободи, як Давид Чічкан чи колективи «Чорної райдуги». Анархізм — це про відповідальність і довіру, про «роби сам» і «роби разом». Історія не завжди переможна й гучна, але вона є — і варта того, щоб її почули саме зараз.

ФонтарЪ №56 (2018)

ФонтарЪ №56 (2018) — український DIY-фензін із Полтави, присвячений незалежній сцені, панк-руху та історії локальної культури.

• «Транс-Формер» — велика стаття про культовий полтавський гурт: дискографія, пісні, фестивалі, соціальні меседжі й спогади учасників.

• Фестиваль «Рок-Удар» — дослідження історії одного з найважливіших полтавських фестів, його учасників та ролі у розвитку сцени.

• Компіляції «Розкрутка» (2002) та серія «Євшанзілля» (2007–2010) — розбір дисків, що вивели молоді гурти за межі регіону.

ФонтарЪ №55 (2018)

ФонтарЪ №55 (2018)  У випуску: тексти про Урсулу Ле Ґуїн та Філіпа Діка — утопія, анархія, гендер, свобода, параноя і постправда; контркультура, самвидав, андеграундна сцена України.

Цей номер присвячений Урсулі Ле Ґуїн та Філіпу Діку. Есе та огляди про «Ліву руку темряви», «Знедолених», параноїдальні світи Діка та вплив фантастики на українську контркультуру. Залишаємось вірні DIY-естетиці: ч/б верстка, самвидав, Полтава андеграунд.

📥 Сторінка випуску на Archive.org